неділя, 6 квітня 2008 р.

Пластикова небезпека

Шкідливим є не те, що ми їмо, а те – з чого ми їмо

На жаль, посуд із дерева cтав рідкістю в сучасому суспільстві. Хоча саме деревину фахівці вважають найбільш екологічно чистим матеріалом. Натомість усе частіше ми користуємося пластиковим начинням. Воно зручне, але не завжди безпечне для здоров’я. Одні пластмаси не витримують контактів з певними видами продуктів, інші – високих температур, ще інші – токсичні самі по собі.

Ринок одноразового пластикового посуду в Україні росте неймовірними темпами. За деякими даними, річний обсяг продажу тут перевищує $30 мільйонів. Проте експерти у галузі гігієні та токсикології попереджають, що використання пластикового посуду може бути вельми небезпечним. Величезне значення має те, з яким саме пластиком маємо справу. Збагнути це буває складно, адже маркування на тарілках та стаканах не надто зрозуміле пресічним покупцям.
Пластиковий посуд роблять з полістиролу або з поліпропілену. Ємкості з полістиролу можна використовувати лише для холодних харчових продуктів, на цьому посуді повинно бути маркування латинськими літерами PS. Стакани і тарілки з цього матеріалу досить крихкі й тріскають навіть при легкій деформації. У разі потрапляння до такого посуду гарячої їжі, починає виділятися небезпечний для здоров'я канцероген стирол. Це токсична сполука, що накопичується в печінці і нирках.
Поліпропілен же здатний витримувати температуру понад 100 °С, він маркується літерами РР і (або) трикутником з цифрою 5. Для гарячих продуктів підходить і одноразовий посуд з пінопласту stirofoam.
Загалом же пластиковий посуд здатен витримувати температуру від -40 до +1400 градусів! Тобто можна тримати його і у морозилці, і у мікрохвильовій пічці. Але тільки той посуд, на якому стоїть позначка «Thermoplast» або «Duroplast».

Борщ із формальдегідом

Ще один матеріал для посуду – меламін. Зовні він схожий на білу і легку порцеляну. Може бути гарно розмальованим та виглядати дуже привабливо. Проте це надзвичайно шкідливий матеріал.
Щоб визначити, із чого виготовлена тарілка, варто подивитися, чи є на її зворотній стороні штамп “melamin”? Якщо є – повертайте цю річ на полицю без жалю! Проте маркування може й не бути. Для порівняння візьміть в руки тарілку зі скла або порцеляни. Посуд із меламіну буде значно легшим. А якщо по ньому постукати дерев'яною паличкою, то меламін (на відміну від скляного посуду, який “відповість” дзвінко) видасть глухий, “мертвий” звук.
В Україну меламіновий посуд надходить здебільшого із Туреччини, Йорданії і Китаю. У себе на батьківщині виробники продавати посуд такої низької якості не ризикують, та й у Європі меламін не толерують: є навіть спеціальне маркування, яке забороняє продаж на території ЄС.
Усі знають, як „поводиться” щойно куплений посуд із звичайного пластика. Спочатку сильно пахне чимсь хімічним, згодом запах вивітрюється. На думку фахівців, вироби стають придатними до використання. Минає ще час, і пластик старіє, як будь-яка органіка, — від світла, ультрафіолету, температури, зіткнення з водою та іншими рідинами. Пластмасова тарілка або стакан тріскають. І це добре: якби вони служили довше, продукти руйнування неминуче перейшли б у їжу. Меламін же „поводиться” інакше.
Виділення смол формальдегідів триває майже весь час, поки людина користується цим посудом. Виділення формальдегіду властиво всім пластикам, але меламіну передусім. Причому „міграція” цієї речовини у їжу перевищує допустимі норми в десятки, а іноді і в сотні разів. А ще меламін залежно від фарбників виділяє важкі метали — свинець, кадмій, марганець.
Досліди доводять, що щурі, які їли із меламіну, отримали ракові захворювання. Про банальну алергію і говорити нічого.
Під час іншого експерименту в меламінові тарілки налили 4-процентний розчин оцтової кислоти і залишили на 24 години. Далі рідину пропустили через хроматограф. Прилад показав перевищення концентрації формальдегідів у десятки (!) разів.
Звісно, попоївши борщу з меламінової тарілки, ви одразу не отруїтеся. Але формальдегід тим і небезпечний для організму, що діє поступово, поволі. Як сильний алерген, він може спровокувати екзему, захворювання верхніх дихальних шляхів, роздратування оболонок очей, згубно вплинути на печінку, селезінку, нирки, шлунок, спричинити розвиток ракових захворювань. Формальдегід — ще й сильний мутаген. Зрештою, формальдегіду в наший життя вистачає і без меламінової посуду. Меблі, миючі засоби, фарби, лаки, шпалери, багато інших предметів теж містять цю сполуку.

Одноразові пляшки

Пластикові пляшки, призначені для зберігання води чи лимонаду, можуть бути абсолютно непридатними для молока, олії. У контакті з ними пляшки можуть почати виділення небезпечних токсинів. Безпечними для зберігання мінералки, соків, олії вважаються пляшки з поліетилентерефталату. Він добре витримує тиск вуглекислого газу. Матеріал позначається РЕТ або РЕТF і цифрою 1. У пляшках може використовуватися бісфенол А (ВРА) – матеріал шкідливий!
Полівінілхлорид (ПВХ) - надзвичайно дешевий. Але після тривалого зберігання починає виділяти вінілхлорид, який є канцерогенною речовиною. Виробники мають маркувати такі вироби позначками у вигляді трійки у трикутнику або літерами PVC. Зовні полівінілхлорид можна відрізнити, натиснувши на пляшку нігтем. Якщо лишиться білуватий слід – це саме він.
І найголовніше – пластикові пляшки є ОДНОРАЗОВИМИ! Їх неможливо вимити настільки, щоб використати ще раз!

Пластик + мікрохвильова піч =...

Плівки для зберігання продуктів найчастіше роблять зі звичайного поліетилену із позначкою HDPE і цифрою 2. Але зберігати у них масло чи маргарин не можна - поліетилен не стійкий до жирів.

Небезпечним може стати і розігрівання їжі у мікрохвильовій печі, якщо продукти - в пластикових контейнерах. На деякому посуді вказано, що придатний для таких цілей. Проте це попередження часто означає, що контейнер не деформується від високої температури. Дослідження, здійснені в інституті-госпіталі імені Джона Хопкинса (США), показали, що жир контактуючи з пластиком при високій температурі, вивільняє діоксин (канцерогенну речовину). Посуд із вмістом меламіноформальдегидной смоли виділяє украй токсичний формальдегід. Це стосується і дешевого різнокольорового пластикового посуду, з якого часто годують дітей.

Інформація до роздумів:

Статистика свідчить, що рак стрімко завойовує нові позиції не тільки в Україні, а й в усьому світі. Якщо на початку ХХ століття онкологія займала десяту позицію iз захворюваності і смертності, то вже на сьогодні — другу, а за прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2020 року вона може вийти на перше місце.
І все ж, на думку лікарів, не можна «програмувати» себе на ракове захворювання. Не кажіть собі подумки: «Я захворію на рак». Фахівці-онкологи вже давно помітили роль такого психогенного фактору у виникненні злоякісних утворень. Якщо людина житиме тривогами і щодня переживатиме, що може з'явитись пухлина, то ризик захворювання зростає.

неділя, 30 березня 2008 р.

:)

Клонування – шлях до безсмертя

Члени секти „раелітів” переконані: людство – результат експериментів прибульців з інших планет

Інопланетяни створили все живе на Землі за допомогою клонування. Сліди цього епічного творіння можна виявити у всіх релігійних писаннях і конфесіях. Про це говорили Мойсей, Ісус, Будда і Магомет.
Так вважають представники секти „раелітів”. Вони вірять, що життя на Землі з'явилося завдяки ученим з інших планет, які прилетіли до нас 25 тисяч років тому, а саме людство - носії генетичного матеріалу прибульців. Проте не „інопланетне” вчення секти принесло їй скандальну славу. Відомими в усьому світі „раеліти” стала завдяки власним заявам про успішне клонування людей.

Секта „раелітів - вельми цікаве об'єднання. Її члени стверджують, що мають близько 55 тисяч прихильників в усьому світі. Засновник секти Раель, у миру - французький журналіст Клод Ворійон, мешкає у Квебеку і запевняє, що особисто спілкувався із інопланетянами. Себе він називає пророком та переконаний, що клонування - шлях до безсмертя. У 1997 році Раель заснував на Багамах компанію „Clonaid” для здійснення генетичних досліджень. Компанія поділяє філософію „раелітів”, але не пов'язана з ними фінансово, - пояснює керівник „Clonaid” французький хімік Бріжит Буасельє.
Секта діє на території США, і це не випадково. На відміну від багатьох країн, там не заборонені досліди із клонування людини, хоча вони й підлягають ліцензуванню з боку органів влади.
„Раеліти” заявляють, що планують створити п'ять людських клонів. Бріжит Буасельє стверджує, що у 2002-му році вони вперше клонували дитину. За її словами, дівчинка народилася 26 грудня. Новонароджена – генетична копія своєї матері. Щоправда, жодних доказів експерименту „раеліти” не подали.
Через кілька тижнів після народження першої клонованої дитини керівництво секти повідомило, що друге клонована маля має з‘явитися на світ у Нідерландах. "Ми чекаємо появи дівчинки. – заявила Буасельє. - Вона житиме в одностатевій сім'ї двох європейок. Батьки клона хочуть залишитися невідомими".
Місцем народження третьої клонованої дитини нібито стала Японія. Президент фірми „Clonaid” повідомила японській телекомпанії TBS, що дитина, яка має з'явитись на світ, клонована з використанням клітин дворічного хлопчика, що загинув у автокатастрофі. За твердженням Бріжитт Буассельє, його батьки заплатили 200 тисяч доларів.
Японським „раелітам” загрожує великий термін ув'язнення – до 10 років. Адже у цій країні існує закон, що забороняє клонування людей. Незважаючи на це, „раеліти” мають в Японії найбільше своє відділення. За даними секти, до нього входить до 6 тисяч людей.
Ходять чутки, що „раеліти” почала вербування заможних клієнтів і в Росії. Більшість клієнтів - нетрадиційної орієнтації.
Учені нагадують, що багато спроб клонувати тварин, зокрема, корів, мишей, свиней і овець, закінчувалися невдачею: через декілька місяців після появи клонів на світ у них розвивалися серйозні патології, зокрема, передчасне старіння. Проте в „Clonaid” ще у 2003 році запевняли, що до фірми вже звернулися понад 2 тисячі людей, готових заплатити по $200 тисяч за виготовлення своєї точної генетичної копії
„Раєліти” вважають, що поява на світ дітей-клонів - лише перший крок на шляху їхньої організації, завдання якої – досягнення безсмертя. Наступний крок - прискорення процесу дорослішання за рахунок швидкого ділення клітин.

Як це було..

13 грудня 1973 року французький журналіст Раель увійшов в контакт із прибульцем з іншої планети. Інопланетянин попросив заснувати Посольство на Землі. Позаземна людина була 120 сантиметрів на зріст, мала довге чорне волосся, мигдалеподібні очі, шкіру оливкового кольору, а також випромінював гармонію і гумор. Раель описав прибульця дуже просто: "Якби він йшов вулицею в Японії, його ніхто б не зауважив."

„Раеліти” проти війни

У 2003-му представниці секти „раелітів” протестували поблизу однієї з адміністративних споруд Лос-Анджелосу проти війни в Іраку методом роздягання до трусів. «Коли хтось скидає одяг, - повідомила журналістам “раелітка” Надін Гері, - його амбіції йдуть геть, і він може приймати рішення. Уявіть собі президента Буша, який виступає перед нацією оголеним. Уявіть собі, зрештою, оголеного Саддама Хусейна!».

P.S. Отримати послання від „раелітів” та скачати відео про інопланетян можна на сторінці www.rael.org

неділя, 27 січня 2008 р.

Жодного стосунку до бджілок...

Так, жодного стосунку до бджілок, просто домашє завдання. Хоча анекдот про бджілку у коноплі знають, мабуть, усі :)

Відмовитись від маріхуани не легше, ніж від цигарок

„Кинути палити? Немає нічого простішого, я сам робив це безліч раз”. Такі слова начеб-то належать Марку Твену. Що ж, письменник мав чималий досвід у боротьбі з нікотином. Але чи намагався він відмовивтися від маріхуани?

Дослідження групи учених університету у Вермонті, які вивчали ефект інтенсивного вживання маріхуани, свідчать, що припинення куріння канабісу спричиняє такі ж відчуття, як і відмова від нікотину. Утримання від кожного з наркотиків призводить до низки спільних симптомів: дратівливості, злості, проблем зі сном. Дослідження також довело, що половина учасників вважали легшим одночасно припинити вживання маріхуани та звичайних цигарок, а половина мала протилежну думку.

До експерименту, який тривав 6 тижнів, залучили 6 чоловіків та 6 жінок. Середній вік учасників становив 28 років, усі вживали маріхуану принаймні 25 днів на місяць і палили щонайменше 10 цигарок на день. Вони також не приймали жодних інших заборонених наркотиків у попередньому місяці, не мали психічних проблем, жінки не були вагітними. Впродовж першого тижня учасники не змінювали кількості спожитих тютюну та маріхуани. Далі на п‘ятиденний термін відмовлялися від вживання нікотину чи канабісу (або й обох наркотиків). Тоді на 9 днів поверталися до звичного способу життя, і знову 5 днів себе обмежували.

Вчені визнають, що невеликий масштаб є обмеженням цього дослідження, але результати його разом з результатами інших дослідженнь, вказують на те, що ефект від припинення вживання маріхуани є важливим.

За матеріалами www.eurekalert.org

понеділок, 3 грудня 2007 р.

miy siuzet

Не бджолиний сюжет у моєму бджолиному блозі

субота, 10 листопада 2007 р.

У бджіл маленькі крильця...


Почула у бі-муві, що у бджіл надто маленькі крильця, щоб підяти у повітря їхні кругленькі тільця. Але бджоли на це забивають і однаково літають. От наприклад як ця.

неділя, 14 жовтня 2007 р.

Позитивчик


Щось давно дивних бджіл тут не викладала. А ось захотілось :)

пʼятниця, 5 жовтня 2007 р.

Загадкові літери OPML

Мою RSS-стрічку можна позичити цілком безкоштовно. Себто задарма. Беріть, будь-ласочка. Бз...